6 октября 2016 к фанфику Цок-цок!
|
|
Соланж Гайяр
Эххх, Літній ранок, роси грають. Я зайшла в зелений сад, Там зустріла партизана, Коли рвала виноград. Ти дивився в очі палко Наче серцем промовляв: "Так би літні ранки лиш з тобою би стрічав" Клен зелений Кучеряве листя в'ється, А до мене зачаровано сміється Хлопець бравий, та чорнобровий Хлопець молодий Клен зелений Кучеряве листя в'ється, А до неї зачаровано сміється Хлопець бравий, та чорнобровий Хлопець молодий Тихий вечір ліг на плечі Ми стояли в тім саду Я з тобою, чорнобровий, Вже нікуди не піду Мі з тобою партизани Батьківщина в нас одна Різними шляхами Нас покликала вона Раскудрявый клен зеленый, Лист резной Здесь у клена Мы расстанемся с тобой Клен зеленый , да клен кудрявый Да раскудрявый резной Повернулася я гордо, А стежина в ліс вела І образа серце крає Що нас доля розвела, Неспокійний час минає І в сурові дні війни Тільки серце знає, Що зустрінемося ми Добавлено 06.10.2016 - 10:50: Продолжаю, Как-то летом на рассвете Заглянул в соседний сад, Там смуглянка-молдаванка Собирает виноград. Я краснею, я бледнею, Захотелось вдруг сказать: "Станем над. рекою Зорьки летние встречать!" Раскудрявый клен зеленый, лист резной, Здесь у клена мы расстанемся с тобой. Клен зеленый, да клен кудрявый, Да раскудярвый, резной! А смуглянка-молдаванка Отвечала парню в лад: "Партизанский молдаванский Собираем мы отряд. Нынче рано партизаны Дом покинули родной. Ждет тебя дорога К партизанам в лес густой" И смуглянка-молдаванка По тропинке в лес ушла. В том обиду я увидел Что с собой не позвала. О смуглянке-молдаванке Часто думал по ночам. Вдруг свою смуглянку Я в отряде повстречал! |