6 октября 2016 к фанфику Цок-цок!
|
|
Not-alone
Я и без отпуска могу сорваться, но дело не в этом, дело тут вот в чем: Твій дзвінок пролунав вночі. Я почув в трубці голос твій. Адже я його так чекав! Ти про сварку забула. Ти про зустріч попросила. Так! Так я це знав! Нехай одяг вітер рве, Ураган нехай реве - Я по твоїх скучив губ! Наплювати на ураган! Наплювати на злий туман! Але я прийду, адже ти моя доля! Зла ніч лякає тьмою, Темний ліс переді мною, так! Я і про це знав! Дико виють вовки десь! Треба мені пройти все це! Пекло! Пекло на Землі настав! Наплювати на ураган! Наплювати на злий туман! Але я прийду, адже ти моя доля! Нехай одяг вітер рве, Ураган нехай реве - Я по твоїх скучив губ! Темний ліс жахливий вночі, Але до тебе дійду я точно! Знай, Мені наплювати на все! Я пройду через тумани, Твої губи затягне рани - більше Мені не треба нічого! Наплювати на ураган! Наплювати на злий туман! Але я прийду, адже ти моя доля! Нехай одяг вітер рве, Ураган нехай реве - Я по твоїх скучив губ! Уфф, вырвалось таки. |