На відміну від Канади чи Швейцарії, обрання російської як другої державної означатиме більше притиснення та зникнення української з освітнього та інформаційного простору у східних частинах країни, а значить - ще більше розмиття культурної та національної ідентичності. Нинішня ситуація і так більш-менш нормальна: хочеш ходити до школи з викладанням російською/угорською/тощо - будь ласка, ходи, в україномовних школах російську також викладають - я особисто мала її з третього класу. Цього достатньо. Ба більше, в університеті кожен викладач викладає тою мовою, якою хоче, і на третьому курсі я можу пригадати ситуацію, коли ми зірвали лекцію одного не дуже приємного викладача, постійно підіймаючи руку та просячи його розмовляти українською, бо російської ми нібито не розуміємо. Почав цю "акцію простесту", до речі, хлопець з Донбасу, але це не має великої різниці - той чолов'яга у будь-якому разі був мерзенним, його небажання читати лекцію українською нам просто допомогло.
(А взагалі я підтримала б навіть ще жорсткіші мовні закони - кожного разу, як я бачу російськомовну рекламу в харківському метро, мені хочеться блювати.)