Незнайомка у сквері0 22.04.2018
litnet.com
|
|||
 |
Зелені очі дивляться на нього зі світлини – такі сліпучо-зелені, якою буває трава у травні і які бувають здебільшого у відьом або мавок, що заблукали в хащах бетонних нетрів. Він надіслав цій кралі вже більше півсотні повідомлень, а вона щоразу відписує так лаконічно й сухо, ніби його взагалі не існує або ж їй ліньки писати щось справді путнє, бо такими кавалерами можна хату підпирати чи греблю гатити, - адже як іще можна сприймати її мовчання? |
Автор: Зоряна Грабар Жанры: Женский роман Размер: 5 Кб Статус: Закончен 0
|
|
Коли відлітають ластівки...0 22.04.2018
litnet.com
|
|||
 |
Теплого весняного дня ми з Лілею над чимось голосно сміялися, як раптом сестра схопила мене за руку: «Тихіше, - прошепотіла вона. – Ми можемо їх налякати…» Я простежила за Лілиним поглядом і побачила, що під нашою стріхою в’ють гнізда ластівки. Кілька років тому до старого будинку, в якому мешкали ще наші прадіди, батьки добудували кімнату й веранду, яку й уподобали собі птахи. Вони метушилися, носячи у дзьобах грудочки вологої землі, дрібних гілок чи пір’я, і вже за кілька днів ластівчина хата була готова. |
Автор: Зоряна Грабар Жанры: Современная проза Размер: 4 Кб Статус: Закончен 0
|
|
Заплющ очі і слухай0 21.04.2018
litnet.com
|
|||
 |
Біжить, несучи на своїх хвилях небо, стрімка ріка. Полощуть у ній коси зелені верби, сріблом виграють поміж каміння в’юнкі рибини. Сонце стоїть на обрії, - повновиде й величне, заквітчавши короною небозвід. Шатра розкинуті біля самісінького берега й ми з Адою слухаємо, як б’ються крильми до скам’янілого дна неспокійні річкові хвилі. |
Автор: Зоряна Грабар Жанры: Современная проза Размер: 3 Кб Статус: Закончен 0
|
|
Включить тёмную тему
Популярное
