#стихи #мова #всем_пох

А замахнусь-ка я #внезапно на ночь глядя на #перевод классики, а! 😄

Біліє уві млі вітрило
Самотньо в морі голубім.
Що в землях дальніх загубило,
Полишило в краю своїм?

Вирують хвилі, вітер свище,
І щогла гнеться і скрипить.
Ні, йому не щастя - не найвище,
І не від щастя так біжить.

Під ним - струмок ясніш лазурі,
Над ним - проміння золоте.
Воно, буремне, просить бурі,
Неначе в бурях спокій є!