Прощание От Lucid_Eye | |
Останься со мной От SectumsepraX | |
Антон Городецкий и волшебный рояль От Садовая_Соня | |
Эмили От ElenaBu | |
Приключений много не бывает От ElenaBu |
12 лет на сайте
29 октября 2024 |
|
50 000 просмотров
6 апреля 2024 |
|
11 лет на сайте
29 октября 2023 |
|
Отредактировал 5 произведений
16 июля 2023 |
|
10 лет на сайте
29 октября 2022 |
Cheery Cherry
3 января 2021
Коллекции загружаются
#hot_takes #политика (не политика, но тег очень хотели:))
Стосовно мови Я вважаю, що Україні варто прийняти російську мову як другу державну. Коли ми розмірковуємо з позицій "Росія - агресор, російська мова - загарбницька, отож який справжній патріот може розмовляти російською?", ми самі до себе ставимося як до жертви, якій можна завдати шкоди. Можливо, ми самі у сумнівах, чи то досить ми міцно ми триаємося разом, чи ні? Якщо ми приймемо російську як другу державну, то то буде вже наша російська. Як є Бритиш Інглиш та Американ Інглиш. Буде засновано якісь центри, які регулюватимуть, яка вона буде, українська російська. Приймемо, що наш /г/ - то алофон російського російського /ґ/, приймемо, що "буряк" - то нормальне російське слово, а "кульком", може, і називають згорнутий папір, як для насіння, але основне значення - то пластиковий пакет. Зробимо корпус української російської і вперше позначимо не діалектизми, а стандартні риси нашої мови - такої, яка дійсно є. Розгорнеться наука, почнуться дослідницькі роботи з порівняння двох гілок російської мови. У світі тьма-тьмуща країн, де державних мов декілька, й у них є чому повчитися. Є Швейцарія, де розподіл за регіонами. Є Канада, де також за регіонами, але менш чітко, і дуже багато людей розмовляють обома мовами. Є Індія, де, по суті, скільки сел, стільки і мов. Є Іспанія, де кожен насамперед вважає себе представником культури свого регіону і захищає її самобутність, час від часу також і в питанняї мови. Жодна з цих країн не відчуває себе менш єдиною та незалежною від сусідів, які говорять тією ж мовою. Навпаки: якщо ми такі різні, але обрали бути разом, то нас пов'язує щось міцніше, аніж географія або звуки, які вилітають з рота. Коли Україна наважиться не бути більш жертвою, то виростуть діти, яким не докоряють, що вони не тою мовою розмовляють, а просто вчать и приймають обома. Такого не буде, щоб у школі учителька гримала на дитину за те, що вона відповідає українською, і не буде, щоб російсьмовність позначала сепаратизм. Нарешті діти не плутатимуть, яка літера з якої мови, бо вони матимуть уроки з обох. Кожен зможе бути собою, і буде вдячний за це. Мова - це не політика. (Появился перевод на русский в комментариях) Свернуть сообщение - Показать полностью
8 Показать 20 комментариев из 135 |